Главная » 2008 » Декабрь » 5 » Чи загрожує нам параліч державної системи правової охорони інтелектуальної власності?
Чи загрожує нам параліч державної системи правової охорони інтелектуальної власності?
16:53
Останнім часом у засобах масової інформації лунають різні точки зору щодо ефективності роботи державної системи правової охорони інтелектуальної власності. І це позитивна тенденція, адже свідчить про те, що суспільство нарешті повернулося обличчям до цієї проблеми.
Одна з головних тез «критиків» існуючої системи – підвищення вартості отримання охоронних документів майже в 35 разів від тієї, що була чинною до вступу України в СОТ. Як повідомила в своєму коментарі начальник відділення експертизи на винаходи, корисні моделі та топографії інтегральних мікросхем державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) Наталія Петрова, нині вартість подання заявки на винахід, корисну модель для прибуткової юридичної особи становить 800 грн. Фізична особа – винахідник – сплачує лише 5% встановленого розміру, а неприбуткова установа чи організація – 10%, що, відповідно, становить 40 і 80 гривень.
До речі, вартість європейського патенту – від 3 до35 тисяч євро, американського – до 100 тисяч доларів. Набагато більшими є і суми сборів за набуття прав інтелектуальної власності для фізичних осіб-винахідників у країнах – сусідах: у Росії – 132,6 грн., в Молдові – 592,8 грн., в Грузії – 530,4 грн., в Польщі – 1006,2 грн., в Угорщині – 1201,2 грн.
Куди ж ідуть отримані кошти від зборів за дії, пов’язані з охороною інтелектуальної власності?
«Функціонування системи правової охорони інтелектуальної власності і її розбудову законодавство України визначає саме за рахунок коштів від зборів за дії, пов’язані з охороною інтелектуальної власності, розміри яких визначає Кабінет Міністрів України», - повідомив перший заступник директора Укрпатенту Лев Глухівський. За його словами, такий порядок використання коштів від зборів "повністю відповідає світовій практиці та рекомендаціям Всесвітньої організації інтелектуальної власності та Європейського патентного відомства, Міжнародної торгової палати, Світової бізнесової організації щодо принципів використання реєстраційних зборів з інтелектуальної власності».
Як зазначив у коментарі Лев Глухівський, оперативне управління цими коштами дозволило у 2000 – 2008 роках: запровадити сучасні інформаційні технології в процес реєстрації прав промислової власності, розробити патентно-інформаційну базу для проведення пошуку, створити універсальний пошуковий інтернет-портал державної системи правової охорони інтелектуальної власності, створити 10 спеціальних баз даних, загальнодоступних через Інтернет для широкого загалу, збудувати 9-поверхове приміщення для ДП «Український інститут промислової власності», обладнаного найсучаснішою технікою.
Відповідно до отриманої офіційної інформації, станом на 01.11.2008 року (з 1992 р) державною системою правової охорони інтелектуальної власності всього зареєстровано 242670 охоронних документів: 89387 патентів на винаходи; 36632 патенти на корисні моделі; 17693 патенти на промислові зразки; 98942 свідоцтва на знаки для товарів і послуг.
Загальна кількість заявок на об’єкти промвласності з 2004 по 2007 рік зросла майже на сімнадцять тисяч - з 33100 до 50550 на рік, при цьому терміни розгляду заявок значно скоротились. Якщо у 2000 році заявки на винаходи розглядалась майже 33 місяці, то 2007 року цей термін скоротився до 15 місяців; по знаках для товарів і послуг – з 26 місяців до 13. «Такий результат досягнуто саме за рахунок використання реєстраційних зборів з інтелектуальної власності відповідно до рекомендацій міжнародних бізнесових організацій», - резюмував перший заступник директора Укрпатенту Лев Глухівський.
У 2008 році укладено договір про співпрацю між ДП «Український інститут промислової власності» та Національною Академією Наук України. Першим результатом стало створення бази даних “Перспективні винаходи України”, яка має на меті сприяння сфері виробництва високих інноваційних технологій в Україні.
Серед планів на найближче майбутнє, за словами Л. Глухівського, - отримання від Всесвітньої організації інтелектуальної власності статусу міжнародного пошукового органу та центру попередньої експертизи міжнародних заявок на винаходи, створення Державної електронної патентної бібліотеки, розробка та запровадження системи електронного подання заявок на об’єкти промислової власності, розширення інфраструктури та виробничих площ державної системи правової охорони інтелектуальної власності, в тому числі – будівництво нового корпусу.
Всі ці роботи вимагають значних коштів, їх виконання, безумовно, буде блоковано у разі залучення реєстраційних зборів з інтелектуальної власності до спецрахунків Державного бюджету.
Тож чи загрожує нам параліч державної системи правової охорони інтелектуальної власності?
