Главная » 2008»Апрель»8 » "Правда про державну систему інтелектуальної власності України. Об’єктивні факти від перших осіб"
"Правда про державну систему інтелектуальної власності України. Об’єктивні факти від перших осіб"
12:06
Під такою назвою 2 квітня 2008 року в інформаційному агентстві УНІАН відбулася прес-конференція.
Представники державної системи правової охорони інтелектуальної власності України проінформували громадськість про дійсний стан справ у сфері інтелектуальної власності. З’ясувалося, що результати діяльності системи, які підтверджуються статистикою і офіційними річними звітами абсолютно не співпадають з даними проекту рішення профільного Комітету Верховної Ради України „Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності України”. Про це заявили фахівці під час спілкування з пресою. Вони зазначили, що із шістнадцяти питань, що стосуються інтелектуальної власності, немає жодного, де факти відповідали б дійсності, або висновки не були б хибними.
На закид авторів проекту про тенденцію зменшення поданих до Державного департаменту інтелектуальної власності заявок на винаходи від національних заявників та про неефективність діючої структури заступник директора Укрпатенту Петро Іваненко аргументував: "Ефективність структури, визначається, при професійному підході, за аналізом чотирьох основних напрямів діяльності системи правової охорони інтелектуальної власності: забезпечення набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, охорона прав на ці об’єкти, захист прав та патентно-інформаційне забезпечення споживачів у сфері інтелектуальної власності. Офіційна статистика засвідчує позитивні дані у кожному з цих напрямів. Зокрема, що стосується поданих заявок на об’єкти промислової власності, то їх кількість щорічно зростає більш ніж на 8%. А кількість зареєстрованих та виданих за рік охоронних документів на об’єкти промислової власності теж щорічно зростає більш ніж на 8%." А ще, зазначається в експертній оцінці, важливо мати на увазі, що ефективність роботи повинна характеризуватися не так кількістю заявок, які надходять, як за кількістю заявок, які опрацьовуються і строками їх опрацювання. У цьому аспекті кількість опрацьованих за рік заявок на об’єкти промислової власності засвідчує щорічне зростання від 9% до 15% ”. А середній термін розгляду скоротився більше ніж удвічі.
Заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності Володимир Дмитришин заявив, що особи , які розповсюджують неправдиву, спотворену інформацію, або не володіють ситуацією, або умисно вводять в оману громадськість, щоб дестабілізувати діяльність державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Такі висловлювання дезінформують суспільство, вводять в оману міжнародну спільноту, шкодять іміджу нашої держави та можуть мати негативні соціальні, економічні та політичні наслідки для України.
У контексті можливих наслідків, директор ДП "Український інститут промислової власності" Алла Жарінова звернула увагу на звинувачення авторами проекту у прийнятті постанови № 1148 про корегування суми зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності. Коментуючи цей пункт А.Жарінова зазначила, що прийняття цієї постанови дозволило Україні підписати протокол про приєднання до СОТ. Змінами усунуто подвійну шкалу розмірів зборів та встановлено однакові розміри зборів для будь-яких платників незалежно від їх громадянства, місця проживання. Існування подвійної шкали порушувало принципи СОТ. Директор висловила обурення тим, що розробники проекту подали факт постанови лише у тій частині, яка повинна була б розгнівити національного заявника. А про те, що саме для українського винахідника у постанові передбачено пільги, завдяки яким неприбуткові організації та фізичні особи сплачують всього лише 5-10 відсотків установленого розміру, про це чомусь замовчується. Передбачені пільги фактично не збільшують, а дозволяють навіть знизити витрати на набуття прав інтелектуальної власності на винаходи і корисні моделі для неприбуткових установ та фізичних осіб.
Фахівці зазначають навіть абсурдність декотрих звинувачень, заявлених у рекомендаціях проекту. Зокрема, починаючи з 1996 року Україна посідає третє місце ( після США і Німеччини) за кількістю поданих в Росію заявок на винаходи та кількістю отриманих і чинних там патентів”. Цей факт відповідає дійсності, стверджують експерти, проте висновок з нього є хибним. Такі дані свідчать не про негативні тенденції, а про позитив. Бо патентування винаходів в іноземних державах перешкоджає їх неправомірному використанню і захищає права українських заявників на відповідній території. Цей факт також ілюструє експансію вітчизняних винахідників (наряду із США та Німеччиною) на ринки сусідніх країн.
Представники держсистеми інтелектуальної власності наголошують, що такі непрофесійні, а, можливо, і зловмисні твердження лягли в основу проекту профільного комітету Верховної Ради тому, що у робочу групу з напрацювання рекомендацій не було запрошено тих фахівців, які насправді опікуються цією темою і знаються на ній професійно. Щоправда 2 квітня на засіданні Комітету було відхилено вищезгаданий проект і висловлено зауваження, що Комітет здійснює діяльність поза рамками своїх повноважень. А щоб результати були плідними та ефективними, все-таки, залучити у робочу групу необхідних фахівців.
