28 квітня 2009 року Перший заступник Голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій (далі – Держінвестицій) Анатолій Заєць взяв участь у IV засіданні українсько-німецької Групи високого рівня з питань економічного співробітництва.
Виступаючи на згаданому заході із доповіддю на тему «Сприяння створенню в Україні інноваційних кластерів», Анатолій Заєць зазначив, що в умовах світової фінансової та економічної кризи, яка найбільше вразила Україну, є розробка та реалізація комплексу заходів із прискореного переходу національної економіки на інноваційну модель розвитку, що дозволить відновити втрачений інноваційний потенціал та закласти основу економічного зростання на принципово новій інтелектуальній та матеріально-технічній основі.
За словами доповідача, однією з можливостей поєднання інтелектуальних, фінансових та матеріальних ресурсів для здійснення економічного та технологічного підйому є функціонування регіональних та галузевих кластерів, про що свідчить багаторічний успішний досвід провідних країн Заходу та Сходу.
Водночас, підкреслив Перший заступник Голови Держінвестицій, в Україні, в цілому ухвалена законодавча база, якою визначені організаційно-правові форми об'єднань підприємств та наявні передумови для формування нових виробничих систем (кластерів) у різних сферах господарської діяльності. Більш того, у багатьох регіонах нашої держави на стадії формування та розвитку знаходиться ціла низка кластерів у різних галузях економіки, однак даний процес ще не набув системного характеру. З метою створення передумов для більш активної кластеризації економіки України, Міністерство економіки України за участі Держінвестицій розробило Концепцію створення кластерів в Україні, що, в разі її схвалення, повинна стати програмним документом у цій сфері.
Діяльність національних інноваційних кластерів, над ідеологією створення яких працює Держінвестицій, здійснюватиметься за відповідними стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності шляхом створення та забезпечення функціонування єдиного інформаційного простору учасників; розроблення та реалізації науково-технічних, інноваційних та інвестиційних проектів; створення нових видів продукції, здійснення заходів щодо їх комерціалізації.
Правовою підставою для формування та діяльності інноваційного кластеру слугуватиме передбачений Цивільним кодексом України договір про спільну діяльність.
Запропонована форма створення національних інноваційних кластерів на сьогодні є оптимальною, не суперечить законодавству України, не передбачає об’єднання вкладів, що унеможливить відчуження об’єктів державної власності та надасть можливість забезпечити реалізацію стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.
У цьому зв’язку, із урахуванням вимог Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», Держінвестицій виступило з ініціативою першочергового утворення таких національних інноваційних кластерів: – «Енергетика сталого розвитку» (з центром у м. Київ, на базі наукового парку «Київська політехніка»), діяльність якого забезпечуватиме реалізацію стратегічного пріоритетного напряму інноваційної діяльності «Модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології»; – «Нові машини» (з центром у м. Дніпропетровськ), діяльність якого забезпечуватиме реалізацію стратегічного пріоритетного напряму інноваційної діяльності «Машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії»; – «Нові матеріали» (з центром у м. Харків), діяльність якого забезпечуватиме реалізацію стратегічного пріоритетного напряму інноваційної діяльності «Вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій»; – «Технології інформаційного суспільства» (з центром у м. Київ, на базі наукового парку «Київська політехніка»), діяльність якого забезпечуватиме реалізацію стратегічного пріоритетного напряму інноваційної діяльності «Нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації»; – «Біотехнології» (з центром у м. Львів), діяльність якого забезпечуватиме реалізацію стратегічного пріоритетного напряму інноваційної діяльності «Вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій»; – «Нові продукти харчування» (Київська область), діяльність якого забезпечуватиме реалізацію стратегічного пріоритетного напряму інноваційної діяльності «Високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості»; – «Транзитний потенціал України» (з центром у м. Одеса), діяльність якого забезпечуватиме реалізацію стратегічного пріоритетного напряму інноваційної діяльності «Транспортні системи: будівництво і реконструкція»; – «Нові технології природокористування» (з центром у м. Донецьк), діяльність якого забезпечуватиме реалізацію стратегічного пріоритетного напряму інноваційної діяльності «Охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища»; – «Новітні силові установки та рушії» (з центром у м. Запоріжжя), діяльність якого забезпечуватиме реалізацію стратегічного пріоритетного напряму інноваційної діяльності «Виробництво засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів і пов'язаних з транспортом пристроїв та обладнання, комплектуючих виробів, розробка та впровадження новітніх технологій для їх складання (виготовлення)»; – «Інноваційна культура суспільства» (з центром у м. Київ, на базі Київського національного університету ім.. Т.Шевченка), діяльність якого забезпечуватиме реалізацію стратегічного пріоритетного напряму інноваційної діяльності «Розвиток інноваційної культури суспільства».
«Україні було б цікавим вивчення шляху, який пройшла економіка ФРН у сфері кластеризації національної економіки, з'ясування найбільш оптимальної форми і моделі такої економічної трансформації. Більш того, Україна була б зацікавлена у залученні німецьких інвестицій під проекти у рамках розбудови галузевих та регіональних кластерів, зокрема проекти у галузі промислової, інформаційної, логістичної та іншої інфраструктури. Подібна співпраця сприяла б модернізації української економіки та посиленню її зв’язків з Європейським Союзом загалом та ФРН зокрема», – зазначив Анатолій Заєць на завершення свого виступу.
Серед учасників заходу були присутні: з української сторони – Віце-прем’єр-міністр України Григорій Немиря, заступник Міністра економіки України Наталія Бойцун, заступник Міністра вугільної промисловості України Олег Бундуков та інші представники міністерств та відомств; з німецької сторони – Надзвичайний та Повноважний Посол ФРН в Україні Ганс-Юрген Гаймзьот, представники Федерального міністерства економіки і технологій, Федерального міністерства фінансів, Міністерства закордонних справ та інші, а також представники Німецького товариства технічної співпраці (GTZ).
Источник: http://www.in.gov.ua
|