Главная » 2009»Апрель»2 » Реалізація стратегічних пріоритетних завдань інноваційної діяльності – одне з найважливіших антикризових завдань
Реалізація стратегічних пріоритетних завдань інноваційної діяльності – одне з найважливіших антикризових завдань
15:34
Про це йшлося у доповіді Голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій (далі – Держінвестицій) Віктора Івченка «Основи стратегії розвитку інноваційної системи України» на ювілейній міжнародній науковій конференції «Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення», що відбулася 20 березня 2009 року у Києві.
Світова фінансова криза, зазначив Віктор Івченко, поставила перед Україною нагальне завдання підвищення конкурентоспроможності національної економіки як основного чинника забезпечення належного рівня життя громадян та національної безпеки країни.
Аналіз економічного розвитку країн – лідерів світових рейтингів конкурентоспроможності свідчить, що прискореного зростання Україна може досягти виключно шляхом переходу національної економіки на інноваційну модель розвитку та формування в країні якісно іншого інвестиційного середовища.
Непослідовність проведення науково-технічної та інноваційної політики, які мали місце за роки незалежності, призвели до технологічного відставання України від розвинених країн світу, зростання структурної розбалансованості економіки та другорядної ролі інноваційного чинника в економічному зростанні країни, констатував доповідач.
Нині на світовому ринку високотехнологічної продукції частка економічно розвинених країн світу, в яких приріст ВВП на 75-80% визначається інноваційним досягненнями, сягає близько 80 %. При цьому частка Росії становить 0,3%, а України – всього 0,1%.
Згідно з рейтингом Всесвітнього економічного форуму, поінформував Голова Держінвестицій, Україна серед 134 країн займає нині у сфері розвитку початкової освіти 37 місце, у сфері розвитку вищої освіти – 45, у сфері формування факторів інноваційного розвитку – 52 місце, за оснащеністю сучасними технологіями – 65 місце, а у сфері захисту прав інтелектуальної власності лише 114 місце.
Для забезпечення інноваційного розвитку України державі необхідно: - реалізувати норми Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»; - прийняти та забезпечити імплементацію Концепції розвитку національної інноваційної системи; - розробити та впроваджувати регіональні та галузеві програми інноваційного розвитку; - забезпечити координованість дій центральних органів виконавчої влади; - розробити та прийняти Стратегію інноваційного розвитку України до 2018 року.
Одним з ключових напрямів забезпечення інноваційного розвитку України є розбудова відповідної інфраструктури. З цією метою, поінформував Віктор Івченко, Держінвестицій утворило національну мережу регіональних центрів інноваційного розвитку, діяльність якої охоплює всю територію України, а також взяло активну участь у створенні першого в Україні інноваційного осередку нового типу – Наукового парку «Київська політехніка».
Вивчивши світовий досвід і розглянувши можливі варіанти розвитку інноваційної інфраструктури, Держінвестицій дійшло висновку, що у сучасних умовах важливим інструментом реалізації законодавчо визначених пріоритетних напрямів інноваційної діяльності мають стати національні інноваційні кластери. Вони вже довели свою високу ефективність як рушій інноваційного розвитку у багатьох країнах світу. Це, зокрема Силіконова долина в США, кластер з інформаційних та комунікаційних технологій у Фінляндії, символом успіху якого є компанія Nokia, кластер Королівського університету у Швеції та інші. Є такий досвід і в Україні, зазначив Віктор Івченко. Співпраця Дніпропетровського університету, КБ «Південне» та Виробничого об’єднання «Південьмаш» фактично є прикладом кластеру. Цей досвід можна використати і сьогодні, створивши на їх основі інноваційний кластер в галузі машинобудування.
Однак таку співпрацю слід перевести з формату планової економіки до ринкових засад. На думку Голови Держінвестицій, об’єднувати треба людей, наукові установи, освітні заклади, підприємства різних форм власності виключно на добровільних засадах. І не для реалізації програми навіть такої поважної установи, як науковий парк «Київська політехніка», а заради досягнення визначених законом пріоритетів інноваційної діяльності.
З урахуванням існуючого потенціалу та регіональних ініціатив, Держінвестицій вбачає перспективним утворення таких восьми національних інноваційних кластерів: «Енергетика сталого розвитку» (з центром у м. Київ, на базі наукового парку «Київська політехніка») – напрям «Модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології»; «Нові машини» (з центром у м. Харків) – напрям «Машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії»; «Технології інформаційного суспільства» (з центром у м. Київ, на базі НП «Київська політехніка») – напрям «Нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації; «Біотехнічні системи» (з центром у м. Львів) – напрям «Вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій»; «Нові продукти харчування» (Київська область) – напрям «Високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості»; «Розвиток транзитного потенціалу України» (з центром у м. Одеса) – напрям «Транспортні системи: будівництво і реконструкція»; «Нові технологій природокористування та екологія» (з центром у м. Донецьк) – напрям «Охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища»; «Інноваційна культура українців» (з центром у м. Київ, на базі Київського національного університету ім. Т. Шевченка) – напрям «Розвиток інноваційної культури суспільства».
Створення інноваційних кластерів відповідно до пріоритетів інноваційної діяльності, наголосив на завершення свого виступу Голова Держінвестицій, створить реальні передумови для переходу сучасної національної економіки від переважно сировинної з минулого укладу до високотехнологічної економіки, побудованої на знаннях.
У заході також взяли участь Міністр економіки України Богдан Данилишин, Президент НАНУ академік Борис Патон, директор Інституту економічного прогнозування академік НАНУ Валерій Геєць, академіки й член-кореспонденти НАН України, академіки і член-кореспонденти УААН, державні діячі України; ректори провідних навчальних закладів, керівники провідних наукових установ та провідні науковці України, Російської федерації й Республіки Білорусії, представники центральних органів виконавчої влади.
Довідка Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України (РВПС України) – одна з найбільших, найстаріших і найавторитетніших наукових установ серед науково-дослідних закладів економічного профілю. Нині РВПС України здійснює дослідження актуальних комплексних фундаментальних, науково-прикладних, економічних, соціальних, екологічних, демографічних, науково-технічних, суспільно-географічних проблем розвитку і розміщення продуктивних сил України з метою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України та її регіонів, високих темпів економічного зростання, підвищення життєвого рівня і добробуту населення держави.
