В Україні протягом майже десяти років діє державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (далі -УААСП, агентство). Воно є найпотужнішою організацією колективного управління у сфері авторського права. УААСП здійснює управління майновими правами суб’єктів авторського права, зокрема такими категоріями майнових прав, як використання об’єктів авторського права шляхом: публічного виконання, у тому числі на радіо та телебаченні, відтворення творів за допомогою механічного, магнітного та іншого запису, репродукування, відтворення аудіовізуальних творів чи звукозаписів творів в особистих цілях тощо. Одним з напрямів роботи агентства є юридична діяльність. Саме про юридичні аспекти захисту авторських прав «Правий Тиждень» розмовляв з Юлією БРУНЬ, начальником юридичного управління УААСП
 
Пані Юліє, скільки українських та іноземних авторів довірили Українському агентству з авторських та суміжних прав захищати свої інтереси?
Сьогодні УААСП об’єднує понад 6 тис. українських авторів. Більше того, воно є загальновідомим і визнаним у світі. УААСП є членом Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (далі – CISAC). У рамках співпраці з членами CISAC наше агентство уклало з організаціями колективного управління іноземних держав (США, Великобританії, Німеччини, Франції, Росії, Італії, Іспанії тощо) більше 70 договорів про взаємне представництво інтересів щодо забезпечення охорони майнових прав авторів та їх правонаступників. Це дозволяє нам представляти та захищати права українських авторів не лише на території України, але й в усьому світі, а також представляти інтереси більш ніж 2,5 млн. іноземних авторів на території України.

Чи дозволяє вітчизняна законодавча база ефективно захищати інтереси автора?
Сучасна українська нормативно-правова база загалом відповідає міжнародним нормам і теоретично здатна забезпечити правову охорону об’єктів інтелектуальної власності та правомірний порядок їх використання. Однак на практиці виявляється низка проблем, які не дають забезпечити ефективний захист прав на об’єкти інтелектуальної власності та унеможливлюють створення цивілізованого ринку цих об’єктів. Саме тому найважливішим завданням держави є не стільки вдосконалення законодавства, скільки розробка ефективного механізму його застосування та захисту прав у сфері інтелектуальної власності. Одна з основних проблем України - правовий нігілізм у сфері інтелектуальної власності. Тому доцільно впровадити послідовну та ефективну програму просвітницької діяльності серед населення, метою якої має стати формування правової культури, поваги до інтелектуальної власності, інформування про обов’язковість відповідних відрахувань на користь суб’єктів авторського права. Необхідно змінити думку суспільства щодо безкарності порушення прав інтелектуальної власності.

Яких змін потребує законодавство про авторське право?
Перш за все треба впровадити ефективний механізм реалізації творцями прав, гарантованих державою, усунути порушення у сфері авторського права та суміжних прав в цифрових мережах. Проте в більшості випадків правоохоронні та інші органи не мають навіть технічних можливостей для боротьби з такими правопорушеннями. Актуальною є і проблема, пов’язана з Інтернетом: складно доказати порушення прав інтелектуальної власності в Мережі. Так само складно контролювати контентпровайдерів, основною діяльністю яких є використання музики, і довести факт передачі музики на мобільні телефони користувачів. Залишається відкритим і питання щодо особи, яку необхідно притягти до відповідальності, адже в більшості випадків неможливо встановити, кому саме належить сайт. Наприклад, в Російській Федерації ці проблеми частково вирішує інститут нотаріату. Важливим напрямом розвитку вітчизняного законодавства у сфері інтелектуальної власності та практики його застосування має бути посилення режиму правової охорони об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі посилення відповідальності за порушення виключних прав на об’єкти авторського права та суміжних прав. Проте вирішувати цю проблему необхідно в комплексі, оскільки треба не лише посилити відповідальність, але й розробити ефективний механізм притягнення до неї, зокрема, спростити процедури, які дозволяють довести порушення в цій сфері. Крім того, необхідно запровадити в Україні європейський інститут уповноважених організацій колективного управління, зокрема, механізм «єдиного вікна», визначивши поняття єдиного збирача винагороди. Це підвищить ефективність роботи з користувачами та забезпечить дотримання ними прав суб’єктів авторського права та суміжних прав.

Які завдання виконує юридичне управління УААСП?
Юридичне управління УААСП виконує досить широке коло завдань, до яких належать, зокрема, надання методичної та консультативної допомоги українським авторам, іншим суб’єктам авторського права, договірна робота з користувачами та товариствами партнерами УААСП. До того ж юридичне управління забезпечує правильне застосування та неухильне додержання вимог законодавчих актів працівниками структурних підрозділів під час виконання покладених на них завдань. Інший, не менш важливий напрям судово претензійна робота, зокрема, в разі порушення прав вітчизняних авторів та інших суб’єктів авторського права.

Розкажіть, будь ласка, про судову практику агентства. Як часто вам доводиться захищати авторські права в суді? Якими справами ви займаєтесь зараз?
Судово-претензійна робота спрямована на відстоювання порушених прав та інтересів суб’єктів авторського права, що передали свої права в управління УААСП. Слід зазначити, що кількість законослухняних користувачів об’єктів авторського права збільшується з року в рік, проте чимало суб’єктів господарювання, що використовують у своїй діяльності об’єкти права інтелектуальної власності, продовжують порушувати законодавство, використовуючи ці об’єкти без договору та, відповідно, без виплати авторської винагороди. Тому часто доводиться захищати авторські права в судовому порядку. На жаль, це єдиний можливий спосіб у сфері використання об’єктів авторського права, скажімо, на ринку телекомунікаційних послуг. Найактуальнішою проблемою залишається невиплата авторської винагороди телеорганізаціями, кабельними операторами та іншими суб’єктами ринку телекомунікаційних послуг, незважаючи на судову практику, яка чітко та недвозначно підтверджує обов’язок мовників виплачувати таку винагороду. Тому одним з пріоритетних напрямів роботи юридичного управління УААСП протягом останніх років є судовопретензійна робота, пов’язана з порушеннями авторського права саме телерадіокомпаніями та кабельними операторами. Працівники юридичного управління агентства зараз ведуть судові справи за позовами УААСП до таких телерадіокомпаній, як Національна телекомпанія України, ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія «1+1», ЗАТ «Незалежна ТВ-корпорація» (телеканал «Інтер»), а також щодо провайдерів програмних послуг (операторів кабельних мереж). Ще одним сектором масових порушень прав інтелектуальної власності є здійснення гастрольної діяльності. Усі справи агентства цікаві та нестандартні, більшість з них пов’язані з бездоговірним використанням музичних творів в ефірах провідних телекомпаній України. Найсвіжіші приклади - завершення довготривалого процесу щодо порушення телекомпанією «Студія «1+1» авторських прав одного з авторів УААСП. Справа була розпочата ще у 2005 р., проте її розгляд неодноразово затягувався та ускладнювався, зокрема через проведення експертиз. Але нарешті в червні 2009 р. Господарський суд м. Києва виніс рішення на користь УААСП. Суд стягнув з телекомпанії «Студія «1+1» 58 тис. грн. компенсації за порушення майнових авторських прав на музичний твір, права на управління яким передані УААСП. Зазначене рішення залишили без змін і апеляційна інстанція, і Вищий господарський суд України. Загалом судова практика захисту прав авторів УААСП має позитивну динаміку: більшість справ завершуються на користь агентства.

Які санкції застосовують до підприємств та організацій, які порушують авторське право? Чи є вони суворими або, навпаки, порушникам простіше сплатити мізерний штраф, ніж віддати чималі гроші за авторську винагороду?
Стаття 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» передбачає компенсацію за порушення авторських прав у розмірі від 10 до 50 тис. мінімальних заробітних плат. Законодавство України передбачає також кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення авторського права (ст. 176 Кримінального кодексу України, ст. 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення), яку, вважаю, необхідно посилити. Наприклад, за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 170-3400 грн.). Таким чином, дійсно простіше сплатити штраф, ніж здійснювати передбачені Законом відрахування авторської винагороди.

Як ви оцінюєте практику Вищого господарського суду України щодо розв’язання спорів, пов’язаних із захистом авторських прав?
Цілком позитивно, адже, незважаючи на завантаженість господарських судів і відсутність єдиної позиції інших судових інстанцій у справах про захист авторських та суміжних прав, Вищий господарський суд України робить вагомий внесок у боротьбу з цим видом правопорушень. Роз’яснення та узагальнення судової практики з питань інтелектуальної власності, які видає ця інстанція, сприяють формуванню єдиного підходу до вирішення спорів.

Источник: http://www.uacrr.kiev.ua