Активна
робота Міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми
інтелектуальної власності" в Ялті триває. Сьогодні, 8 вересня 2010 року,
розпочала роботу секція № 4 – "Боротьба з правопорушеннями у сфері
інтелектуальної власності".
Захід відкрив Сергій Лебідь, заступник начальника департаменту Державної
служби боротьби з економічною злочинністю, який привітав присутніх, окреслив
план доповідей та обговорень і побажав усім доброго настрою й плідної роботи.
Сергій Нікулеско, начальник
управління контролю за виконанням законодавства у сфері інтелектуальної
власності Держдепартаменту інтелектуальної власності, виступив з доповіддю на
тему "Актуальні проблеми та особливості боротьби з порушенням прав
інтелектуальної власності в мережі Інтернет під час використання програмних
продуктів, несанкціонованого запису фільмів (комкордингу) та під час публічного
використання музичних творів у закладах громадського харчування, побутового
обслуговування".
За словами доповідача, найдетальнішого обговорення та нагального вирішення
потребують ключові питання цієї секції:
- охорона інтелектуальної власності в мережі Інтернет;
- несанкціонований запис кінофільмів (комкординг);
- несанкціоноване публічне використання музичних творів.
"XXI століття
справедливо називають століттям інтелектуальної власності. Адже щодоби
з’являються нові літературні, художні, музичні твори різноманітних жанрів та
напрямів. Постає питання ефективної правової охорони авторського і суміжних
прав. Саме тому необхідно зобов’язати провайдерів Інтернет-послуг не надавати
місце незаконному контенту. А Інтернет-провайдери повинні співпрацювати з
урядовими посадовцями та правоохоронними органами й повідомляти їм про
зловживання. Відповідальність за перегляд Інтернет-сайтів у пошуку незаконного
контенту повинна покладатися на компетентні органи та правовласників.
Посилення адміністративної й кримінальної відповідальності осіб, причетних до
"піратського бізнесу", продовження заходів щодо внесення змін до
законодавства стосовно заборони несанкціонованого запису фільмів під час їх
публічного показу в кінотеатрах – таких заходів потребує розв’язання проблеми
комкордингу. Вирішення
вищезазначених питань є найбільш актуальним та необхідним для правозахисної
практики. Бо покращення стану захисту прав інтелектуальної власності створить
сприятливі інвестиційні умови, розширить перспективи створення робочих місць у
нових галузях, які визначають обличчя світової економіки XXI століття, та
забезпечить поступове входження України в Європейське співробітництво", –
вважає Сергій Нікулеско.
Боротьба з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності є актуальною,
цікавою та гострою темою, про що свідчить дискусія, яка виникла під час
обговорення доповідей учасників. За браком часу не всі
бажаючі встигли поставити запитання й отримати на них відповіді.
Олена Орлюк, директор НДІ інтелектуальної власності Академії правових
наук України, учасниця цієї секції, поділилася своїми думками з приводу
правопорушень у сфері інтелектуальної власності та шляхів їх вирішення:
"Існують певні аспекти проблеми, які потрібно вирішувати комплексно. Так законодавча
бази потребує не вдосконалення самих законів, положень чи кодексів, а розробки
підзаконної нормативно-правової бази, яка б об’єднала різні відомства й
правоохоронні органи: Міністерство внутрішніх справ України, прокуратуру,
судові органи. Кожен з них відіграє свою роль у процесі виявлення
правопорушення, доведення його до суду та прийняття рішення щодо нього, і тому
потрібні розробки саме на рівні підзаконної бази, а в деяких аспектах – навіть
спільної для вищезазначених органів влади. Зважаючи на актуальність
узагальнення практики щодо розгляду правопорушень у сфері інтелектуальної
власності, слід вдосконалювати та збільшувати кількість постановлень Пленуму
Верховного суду України. Такі узагальнення вже мають місце на рівні Вищого
господарського суду України, і це добре для вирішення справ щодо правопорушень
у сфері інтелектуальної власності. Але на рівні Пленуму Верховного суду України
такі узагальнення з’явилися тільки у сфері авторського та суміжних прав. Невирішеною
залишається й проблема практики правозастосування та її вдосконалення: іноді
виявляється невідповідність між галузевим законодавством – спеціальним і
загальним – та процесуальними моментами. Треба брати до уваги й складність
самих справ щодо правопорушення у сфері інтелектуальної власності: іноді
наслідком певних обставин може бути відмова в порушенні судової справи чи
передачі документів до суду. Проблема
правопорушень у мережі Інтернет є загальною: вона існує не тільки в Україні, а
й у країнах СНД, і там стурбовані масштабністю цього питання. Головна проблема
в складності доведення в суді самого факту правопорушення, адже на момент його
фіксації на території України провайдер часто перебуває за кордоном – тож
виникають складності у веденні таких справ. Щоправда існує багато договорів між
Україною та іншими державами, які регулюють такі справи. Однак питання
правозастосування цих договорів теж потребує вдосконаленні.
Я вважаю, що визначальним є об’єднання країн СНД у спільних скоординованих діях
у боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності в питаннях
неправомірного використання контрафактної продукції та інших об’єктів
інтелектуальної власності. Аналіз
вищезазначених проблем за останні 6 – 7 років показав, що ситуація змінилася на
краще. Правоохоронні органи напрацьовують досвід – цей процес тривалий,
оскільки справи щодо правопорушень у сфері інтелектуальної власності є досить
новими. Період творення законодавчої бази в цьому напрямі для України вже
позаду – тепер справа тільки за її вдосконаленням.
Треба подякувати Держдепартаменту інтелектуальної власності за проведення таких
конференцій: фахівці-учасники отримують можливість обговорити проблемні питання
й поділитися досвідом у виборі оптимальних шляхів для їх вирішення", –
зробила висновок Олена Орлюк.
