Главная » 2010 » Март » 30 » Звукова торгова марка або "Чую дзвін, та знаю де він"
Звукова торгова марка або "Чую дзвін, та знаю де він"
19:07
Звукова торгова марка – нетрадиційний вид торгової марки, де звук
виступає комерційним позначенням для унікальної ідентифікації товару або
послуги.
У останні роки, звуки все частіше використовуються у якості товарних
знаків. Тим не менш, донедавна було важко захистити звук у якості товарного
знаку під час процесу реєстрації, оскільки звук не розглядався як торгова
марка. Цьому питанню було приділено увагу в угоді ТРІПС (Угода про торговельні
аспекти права інтелектуальної власності, де було розширено юридичне визначення
поняття „торгова марка” внаслідок чого торгова марка - це "будь-який
знак ... здатний вирізняти товари або послуги одного підприємства від
іншого" (стаття 15/1)).
Незважаючи на визнання країнами-членами Всесвітньої організації інтелектуальної
власності (ВОІВ) права на реєстрацію звуку в якості торгової марки, існує
велика кількість труднощів через необхідність представлення звукової торгової
марки у графічному вигляді. Тому підходи та особливості до такої реєстрації
різні.
Наприклад в Австралії, для реєстрації звукової торгової марки, необхідно надати
звуковий фрагмент, виражений на нотному стані. Якщо звукова торгова марка не
може бути представлена у нотному вираженні, то подається її словесне вираження
(звуконаслідування) – наприклад: „кліп–цок–му”. Разом із тип, подається
„Короткий опис”, наприклад: - Торгова
марка є звуковим знаком. Вона включає в себе собачий гавкіт під традиційну
мелодію "Зелені рукави", як зазначено у аудіозаписі, що додається до
заявки.
Торгова марка включає звук двох кроків корови по тротуару, а потім звук мукання
корови (Кліп- цок- му), що вказане в аудіозаписі, що додається до заявки.
Торгова марка включає звук співу сопрано без слів під супровід мелодії,
представленої у вигляді музичної партитури, що додається до заяви.
Торгова марка виражена у запису, що додається до заявки.
В країнах-членах Європейського союзу при подачі на колективну європейську
торгову марку, дозволяється подавати звукову торгову марку у нотному вигляді.
Єдиним упущенням, при реєстрації звуку у цих країнах, є неможливість реєстрації
шумових ефектів, наприклад гавкання собаки, звук працюючого двигуна і т.д. –
частоти хвиль шуму не подаються на реєстрацію.
У Сполучених Штатах, при перевірці можливості реєстрації звуку у якості
торгової марки, звертають увагу на рівень його слухового сприйняття слухачем,
який може бути обмеженим в часі (яким звук сам по собі і являється), та чи звук
настільки вирізняльний та оригінальний за своєю суттю, що при відтворенні
викликає у підсвідомості слухача асоціацію із певною подією, місцем,
виробником. Тобто на момент реєстрації звукова торгова марка має вже бути так
би мовити „на слуху”.
Відома справа, коли у лютому 1994 компанія „Harley-Davidson” подала заявку на
особливий звук „вихлопу” свого двигуна – „chug”, щоб зареєструвати його в
якості знаку для товарів та послуг. При цьому, було надано короткий опис
наступного характеру: „Позначення включає звук вихлопу мотоциклів заявника, що
продукується двоциліндровим двигуном внутрішнього згорання та звичайним
колінчастим важелем під час роботи мотоциклу”. Дев’ять конкурентів компанії
одразу подали заперечення проти реєстрації, оскільки усі вони використовували
схожу технологію та звуки їх мотоциклів мали те саме вираження. Після 6 років
судових тяжб Harley Davidson відкликали заявку.
Інші компанії були більш успішними у реєстрації своїх вирізняльних звукових
позначень: Метро Голдвін Мейер та їх славнозвісний рик лева, пісня "Sweet
Georgia Brown" баскетбольної команди „Гарлем Глоубтроттерс”, послідовність
двох та трьох аккордів для інтеловського процесора Pentium, фанфари студії „ХХ
Століття Фокс” композитора Альфреда Ньюмена, „Доу” Гомера Сімпсона та багато
ін.
В Українському законодавстві, для реєстрації звуку в якості знака для товарів
та послуг, необхідно його графічне вираження, аудіо примірник. При неможливості
вираження звуку у нотному виконанні, можлива реєстрація звуку за наявності
сонограми – графіку частот хвиль. У 2004 році, в Україні вперше подано заявку
на звукову торгову марку – таким чином власники ТМ „Грізлі” захистили
характерний звук хрусту своїх сухариків.
Кількість незареєстрованих звукових торгових марок в Україні – величезна.
Проаналізуйте, приміром, звукові іміджеві аудіо фрагменти наших радіостанцій
або ролики компаній, що використовуються у рекламних акціях. Деякі із них стали
широковідомими та, на мою думку, потребують захисту в якості знаків для
товарів та послуг. Источник: http://www.intelpro.net
