На дніпропетровських виїзних слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти "Промислова власність в інноваційній економіці України: ефективність застосування законодавства та державного регулювання" директором Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Крайнєва Петра Павловича було виголошено багато "цікавих" тез. У зв'язку з цим редакція "ІВ" із великим інтересом чекає на оприлюднення стенограми цього заходу на офіційному сайті Комітету.
Ну, а поки ми чекаємо, головний редактор "ІВ" Ірина Абдуліна представляє вашій увазі свої міркування щодо однієї з тез Петра Павловича про корупційні дії Вищого господарського суду України та Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України. Звідки ж така нелюбов пана Крайнєва до названих установ?
Можна було б припустити, що стосовно інституту такі почуття викликані тим фактом, що наразі цей заклад очолює не сам Петро Павлович, а Олена Павлівна, яка дала негативну оцінку книзі "Судові експертизи у сфері інтелектуальної власності", підготовленій за його редакцією.
А ось звідки така нелюбов Петра Павловича до Вищого господарського суду України? Можливо, витоки цього почуття лежать у Постанові ВГСУ від 28 листопада 2006 р. у справі № 12/144. Як свідчить інформація з офіційного сайту ВГСУ, в цій справі висновок повторної комплексної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності "містить суперечності, не відповідає наявним у матеріалах справи доказам та суперечить положенням чинного законодавства України". Таким чином, суд визнав цю експертизу непрофесійною і не прийняв до уваги її висновки при прийнятті рішення у справі. Експертний висновок був підготовлений директором Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Крайнєвим Петром Павловичем та науковим співробітником Центру Ковальовою Наталією Миколаївною, яка за сумісництвом є ще і його дружиною, такий собі "сімейний підряд"...
Знаючи багато років Петра Павловича і усвідомлюючи, як у нього складаються відносини з оточуючими, ми розуміємо, що слід шукати особисті причини таких заяв, і лежать вони, як правило, на поверхні. І, на нашу думку, нам удалося їх знайти. Виявлені факти нас зацікавили, і ми обіцяємо більш детально розібратися в них. Чекайте на наші матеріали в журналі. А Петру Павловичу хочеться сказати: перегинаючи палку, важко винайти колесо! Источник: http://www.intelvlas.com.ua
