Третій день роботи міжнародної конференції у Львові відзначився засіданнями секцій
№№ 6 та 7, які охопили широку тематику – від особливостей правової охорони та
захисту товарних знаків до патентно-інформаційного забезпечення й автоматизації
діяльності експертного органу. Безліч цікавих питань стали предметом активного
обговорення учасників процесу.
Засідання секції № 6
Тема секції № 6 – "Товарні
знаки: особливості правової охорони та захисту" – настільки глибоко й
усебічно обговорювалася учасниками засідання, що збагнути всі деталі курсу
справи могла б навіть людина стороння. Один з модераторів заходу – начальник
відділення експертизи заявок на позначення і промислові зразки Державного
підприємства "Український інститут промислової власності" (Інститут)
Василь Банніков – підбив підсумки експериментальної апробації технології
підготовки та подання заявок на знаки для товарів і послуг у формі електронного
документа, зазначивши, що подання заявок в електронній формі надзвичайно
зацікавило заявників. За три місяці експериментальної апробації до Інституту
надійшло 211 електронних заявок. 169 – тобто переважна їх більшість – на знаки
для товарів і послуг. У процесі проведення експериментальної апробації були
доопрацьовані програмні засоби, оптимізовані процедури формування матеріалів
заявки, їх перевірки та реєстрації, що в подальшому надасть можливість
удосконалювати цей напрям роботи в цілому.
Улітку 2012 року в Україні відбудуться матчі фінального турніру чемпіонату
Європи з футболу УЄФА ЄВРО 2012. Тому на часі й питання про практичні аспекти
здійснення організаційних заходів з дотримання вимог УЄФА під час проведення
експертизи заявок на знаки для товарів і послуг, яке підняла друга ведуча
секції – заступник начальника відділу кваліфікаційної експертизи заявок на
знаки для товарів і послуг та експертизи заявок на позначення походження
товарів Інституту Людмила Половець.
– Турнір є подією національного значення, що викликає великий суспільний
інтерес. З огляду на це надзвичайно важливо, – наголосила вона, – забезпечити
виконання вимог УЄФА щодо правової охорони та захисту його інтелектуальної
власності, дотримання відповідних гарантій, наданих УЄФА органами державної
влади.
Далі розглядалися такі теми:
Тенденції розвитку змін у системі реєстрації та експертизи міжнародних
реєстрацій знаків для товарів і послуг за Мадридською системою. Їх практична
реалізація в Україні.
Практичні проблеми встановлення пріоритету попередньої заявки, спричинені
різночитанням у термінології МКТП, які виникли в результаті її перекладу
(російська – українська).
Сучасні тенденції в поданні заявок на знаки для товарів і послуг як індикатор
інновацій у цій сфері.
Внесення в знак для товарів і послуг позначення, яке містить офіційну назву
держави "Україна", у контексті нових правил.
Оманливість позначень. Практика апеляційної палати.
Охорона "нетрадиційних" торговельних марок: проблеми та перспективи.
– Знаки для товарів і послуг є найважливішими активами компаній, вони значною
мірою формують сучасний економічний світ, впливаючи як на взаємовідносини між
виробником і споживачем, так і на організацію самої компанії. Про важливу роль
знаків для товарів і послуг в економічному житті свідчить той факт, що починаючи
з 1980-х років спостерігається різке зростання кількості заявок на знаки. У
2008 році їх загальна кількість у світі досягла 3,3 млн. На цей час кількість
заявок на знаки для товарів і послуг перевищує кількість заявок на винаходи, –
повідомила начальник відділу економічного прогнозування й статистики Інституту Марина Шенкаренко, укотре підкресливши
важливість тематичної спрямованості засідання секції.
Засідання секції №7
Аналіз публікацій патентної інформації у світовій системі інтелектуальної власності
тільки за останні п’ять років переконливо свідчить про відмову багатьма
патентними відомствами країн світу від паперових офіційних видань (бюлетенів,
описів до патентів, звітів) та створення електронних (безпаперових) видань та
інтерактивних баз даних, які містять відповідні відомості про патенти. При
цьому значно розширюються можливості доступу до електронних
патентно-інформаційних ресурсів через світову комп’ютерну мережу Інтернет.
Обговорення цих напрямів діяльності у сфері ІВ тривало під час засідання секції
№ 7. Виступи учасників об’єднувала загальна тема "Патентно-інформаційне
забезпечення і автоматизація діяльності експертного органу". Модераторами
заходу були представники Інституту – заступник директора Петро Іваненко та начальник відділення патентно-інформаційного
забезпечення Алла Кочеткова.
Петро Іваненко у своїй доповіді зосередився на висвітленні світового досвіду та
особливостях побудови цифрової патентної бібліотеки. Він зазначив, що створення
такої бібліотеки в Україні, електронні патентно-інформаційні фонди якої будуть
доступними через мережу Інтернет, є актуальним питанням і наразі не має
альтернатив. Це надасть можливість віддаленим користувачам здійснювати
оперативний доступ до електронних патентно-інформаційних ресурсів (фондів) та
інших електронних джерел для отримання необхідних достовірних відомостей
(даних) стосовно винаходів, корисних моделей, промислових зразків, а також
відомостей, необхідних для набуття, охорони та захисту прав на відповідні
об’єкти права інтелектуальної власності.
Тему цієї секції широко розкрили й інші учасники засідання – працівники
Інституту – у своїх тематичних доповідях. З-поміж висвітлених тем такі:
Інформаційні фонди та ресурси цифрової патентної бібліотеки: способи
організації і подання.
Впровадження механізмів електронного документообігу в процесах взаємодії
експертного органу із заявниками.
Використання уніфікованих формуляр-зразків електронних документів у процесах
набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Патентно-інформаційне забезпечення експертного органу: основні завдання,
проблеми, перспективи.
Про причини скасування поділу на базовий і розширений рівні у структурі
міжнародної патентної класифікації і наслідки цього скасування для українських
користувачів.
Економічні показники діяльності патентних відомств, які є міжнародними
пошуковими органами.
На підставі результатів активного обговорення виступів учасники зробили
висновок, що виконання комплексу робіт з патентно-інформаційного забезпечення
та автоматизації діяльності Інституту як експертного органу є одною з
обов’язкових умов успішного функціонування державної системи правової охорони
ІВ.
