"Інтелектуальна власність як інструмент інноваційної діяльності для країн
з перехідною економікою" – тема однієї із секцій Міжнародної
науково-практичної конференції, яка вже другий день поспіль збирає велику
аудиторію представників різних країн світу. Фахівці з інтелектуальної власності
Грузії, Туреччини, Угорщини, Киргизької Республіки обмінювалися думками та
власним досвідом.
Тамаш Бене, юридичний радник Бюро з передачі технологій Університету в
Дебрецене (Угорщина), зосередив увагу присутніх на правах власності, які
виникають у процесі досліджень, фінансованих за рахунок державних коштів.
Доповідач представив для слухачів результати порівняльного аналізу двох моделей
прав власності.
Про позитивні тенденції розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні
аудиторію проінформував Андрій Вітренко, доцент кафедри економічної теорії
Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
– Ринок інтелектуальної власності у нашій державі змінився на краще:
розширилася сфера його державного регулювання, відбулася адаптація відповідного
національного законодавства до міжнародних норм, зусилля з регулювання та
захисту сьогодні сконцентровані на тих сегментах ринку інтелектуальної
власності, на які безпосередньо впливають інноваційні технології.
Національним досвідом в інноваційній діяльності з учасникам конференції
поділилася Айнура Орозбаєва, заступник директора Державної служби
інтелектуальної власності Киргизької Республіки:
– Для розвитку та підтримки інноваційної діяльності в Киргизькій Республіці
прийнято низку державних програм, спрямованих на регулювання та стимулювання
інноваційної діяльності. З-поміж них – державна програма "Інтелект",
розрахована на 10 років. У її межах державними органами проводяться заходи, які
забезпечують розвиток ринку об’єктів інтелектуальної власності й
науково-технічної та художньої творчості, інвестиційне співробітництво, а також
інтегрування галузі ІВ у світовий інтелектуальний простір.
Вагомий крок уперед зроблено у 2010 році: Киргизпатент спільно з ВОІВ розробив
проект Національної стратегії розвитку інтелектуальної власності та інновацій у
Киргизькій Республіці. У межах стратегії буде реалізовано п’ять проектів, які
сприятимуть досягненню її пріоритетних завдань.
– Успішний трансфер технологій у Грузії відбувається між дослідними інститутами
та комерційними компаніями. Потенційними сферами для передачі технологій, за
даними досліджень нашого центру, є сільське господарство, медицина, а також
технічна галузь. У найближчому майбутньому план з розвитку трансферу технологій
передбачає заснування центрів, які будуть ширше займатися цими питаннями, і не
тільки в напрямі "інститути – комерційні компанії", – розповів
Дімітрі Джапарідзе, директор Науково-дослідного центру Державного університету
Іллі (Грузія).
Під час роботи іншої секції учасники конференції розглядали питання експертизи
винаходів та корисних моделей і напрями вдосконалення роботи експертного
органу. Ведучими секції були представники Державного підприємства
"Український інститут промислової власності" (Інститут) –заступник
директора з наукової роботи Петро Іваненко та начальник відділення експертизи
заявок на винаходи, корисні моделі та ТІМ Наталія Петрова.
Петро Іваненко присвятив доповідь питанням, вирішення яких дозволить покращити
якість експертизи та прискорити отримання прав на об’єкти права інтелектуальної
власності.
– У цілому, – зазначив доповідач, – якісні та кількісні зміни в процесі
експертизи сприятимуть зростанню довіри до державної системи правової охорони
інтелектуальної власності та підвищенню іміджу України загалом серед
країн-членів ВОІВ.
Наталія Петрова розповіла учасникам секції про процедуру проходження заявок на
винаходи та корисні моделі: її особливості, поширені помилки заявників, умови
отримання "міцного" патенту тощо.
Начальник відділення патентно-інформаційного забезпечення Інституту Алла
Кочеткова виступила з доповіддю про патентно-інформаційні бази Інституту в
контексті мінімуму документації РСТ. Доповідач зазначила, що Інститут
використовує низку комерційних баз даних під час проведення
патентно-інформаційного пошуку за заявками на винаходи. Ці бази забезпечують
доступ до мінімуму документації РСТ (патентної документації та непатентної
літератури) у межах затвердженого складу ПІБ.
У роботі секції взяли участь й інші фахівці Інституту.
Про особливості процедури патентування винаходів у Республіці Молдова розповів
Петру Гросу, заступник директора департаменту Державного агентства з
інтелектуальної власності Республіки Молдова.
Представник патентних повірених Володимир Зайка, начальник відділу
інтелектуальної власності компанії "Азовелектросталь", виступив з
темою "Єдність винаходу (корисної моделі) – необхідна і достатня вимога
для забезпечення оптимальної можливості встановлення факту його
використання". Він зосередив увагу слухачів на підходах до патентної
роботи. А також наголосив на важливості формування патентної культури на
підприємстві, що, зокрема, за словами доповідача, залежить і від належного
рівня підготовки студентів, які приходять працювати в патентний відділ.
У другий день роботи конференції учасники мали можливість узяти участь у роботі
секції, присвяченій правовій охороні, використанню та захисту торговельних
марок, географічних зазначень і промислових зразків.
Розпочала виступи Світлана Горленко, головний науковий співробітник
Федерального інституту промислової власності Російської Федерації. Тема її
доповіді стосувалася напрямів удосконалення законодавства у сфері товарних
знаків і найменувань місць походження товарів. Доповідач детально розглянула
положення Цивільного кодексу РФ, зокрема частину 4, яка стосується товарних
знаків.
– Зараз у РФ зареєстровано 121 найменування походження товарів. Хочу зауважити,
що історично законодавство різних держав у цій галузі формувалося по-різному –
залежно від місцевості. У Європі, наприклад, реєстрація вищезгаданих
найменувань була актуальною для таких товарів, як сири, вина, а в РФ –
переважно для народних промислів, також отримуємо багато заявок на мінеральну воду.
Тож специфікація відповідного законодавства в кожній країні дуже важлива, –
наголосила Світлана Горленко.
Інна Шатова, заступник начальника управління Державного департаменту
інтелектуальної власності, прокоментувала питання законодавчого врегулювання
проблемних питань, пов’язаних з правовою охороною географічних зазначень в
Україні.
– У нашій державі планується запровадження пілотних проектів щодо розвитку
певних регіонів на базі географічних місць походження товару, тобто на основі
місцевого виробництва. Одним з таких регіонів має стати Таврія – місцевість,
яка об’єднує декілька областей, на якій розвинені виноградарство та
виноробство, – повідомила Інна Шатова.
Особливості складання документів, які додаються до заявки на зазначення
походження товару, на конкретних прикладах проаналізувала Олена Лєвічева,
начальник відділу прав на позначення Інституту. Вона відповіла на велику
кількість запитань учасників.
Засідання секції завершилося засіданням круглого столу, під час якого учасники
обговорили питання експертизи заявок на знаки для товарів і послуг, окреслили
поширені помилки заявників, поділилися практичними порадами. Фахівці
прокоментували застосування національними заявниками Мадридської системи для
отримання прав на знаки для товарів і послуг. Також звернули увагу на типи
знаків для товарів і послуг, які не підлягають реєстрації (ішлося про
нетрадиційні товарні знаки).
– Обговорення питань у форматі круглого столу – дуже продуктивний вид роботи:
лунали цікаві запитання, наводилися вдалі приклади. Гадаю, ми отримали гарний
результат – обмінялися досвідом, продумали шляхи вирішення окреслених проблем,
– прокоментувала роботу засідання Лариса Плотнікова, начальник відділу
формальної експертизи заявок на знаки для товарів і послуг Інституту.
