Остання, восьма за рахунком секція, яка відбулася на третій день
конференції, була присвячена питанням інноваційної діяльності й комерціалізації
об’єктів права інтелектуальної власності.
Ведучими заходу виступили Володимир Дмитришин, заступник голови
Держдепартаменту інтелектуальної власності, та Неля Полонська, директор
Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг.
Роботу секції розпочала Айжан Амангельди,
докторант НДІ приватного права Казахського гуманітарно-юридичного університету.
Вона поділилася досвідом комерціалізації інтелектуальної власності в Республіці
Казахстан:
– Світова практика показує, що ключова роль належить інноваційним
підприємницьким університетам, які готують якісно нове покоління фахівців,
здатних перетворити знання на високотехнологічну продукцію. Нині в Казахстані
питаннями комерціалізації інновацій займаються Міністерство освіти і науки та
Міністерство індустрії та нових технологій. Але, на жаль, їхні дії в цій сфері не
пов'язані єдиною концепцією. Ефективним напрямом роботи може стати діяльність
технопарків, основним пріоритетом діяльності яких є розвиток співробітництва з
університетами.
Наталія Рязанова, фахівець з питань
інтелектуальної власності Служби безпеки України, розглянула у своїй доповіді
деякі аспекти зарубіжного досвіду трансферу технологій об’єктів інтелектуальної
власності, а також проаналізувала цей досвід з точки зору його використання в
країнах пострадянського простору.
– На сьогодні в Україні не визначені основні засади державної політики з питань
забезпечення розвитку національної інноваційної системи. Тоді як державне
регулювання такого розвитку вкрай необхідне за кількома напрямами: формування
інституційного забезпечення інноваційного розвитку національної економіки;
реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки, техніки та інноваційної
діяльності; програмно-цільове фінансування науково-технічної та інноваційної
діяльності; підтримка підприємницької діяльності у сфері інноваційної
діяльності та трансферу технологій тощо.
Олена Корольова, завідуюча кафедрою
Російського державного інституту інтелектуальної власності, розповіла про
особливості системи підготовки спеціалістів у сфері інтелектуальної власності в
їхньому вищому навчальному закладі:
– У січні 2011 року наш інститут отримав статус Російської державної академії
інтелектуальної власності. Ми готуємо науково-педагогічні кадри на двох
факультетах – юридичному та факультеті управління інтелектуальною власністю, –
зазначила Олена Корольова. – Показовим був минулорічний конкурс серед
вступників – шість абітурієнтів на одне місце. Зараз багато вишів, особливо в
країнах пострадянського простору, уводять спеціалізацію з підготовки в напрямі
інтелектуальної власності. Але ми вважаємо, що такого кроку з їхнього боку
недостатньо – спеціалісту потрібно пройти всі рівні й сходинки на шляху
підготовки до роботи в цій сфері.
Про визначення цілей, які досягаються патентуванням, доповів Микола Борщ-Компанієць, генеральний
директор ТОВ "Правовий центр консультацій", патентний повірений
(Російська Федерація). Він детально висвітлив для слухачів можливі цілі
одержання патентної охорони. Серед них, зокрема, такі: захист продукції, яка
випускається, від дій конкурентів; отримання додаткових доходів від продажу
ліцензій; витіснення конкурента з певного сегмента ринку або обмеження його
виробничої діяльності; отримання додаткових доходів за рахунок зловживання
правом; облік науково-технічної продукції в складі майнового комплексу
підприємства як нематеріальних активів; зменшення негативних наслідків від
несанкціонованого розголошення співробітниками службової інформації або
передачі її конкурентам; отримання авторської винагороди; оптимізація
податкових платежів тощо.
На продовження виступу з теми попереднього доповідача Леонід Черепов, директор агентства патентних повірених
"Веполь", розглянув тему недобросовісного використання об’єктів
інтелектуальної власності в Україні та Російській Федерації.
Віктор Фурса, головний спеціаліст
відділу регулювання економічних відносин Державного підприємства
"Український інститут промислової власності", виступив з доповіддю на
тему вдосконалення механізму державної підтримки комерціалізації об’єктів права
інтелектуальної власності на малих та середніх підприємствах.
– Інновації, які застосовують у своїй діяльності малі та середні підприємства
(МСП), сприяють не тільки збільшенню прибутку останніх, але й максимальному
задоволенню потреб покупця. МСП найчастіше є рушійною силою таких новацій.
Проте їхній новаторський і творчий потенціал не завжди використовується на
повну силу – багато винахідників, які працюють на МСП, недостатньо обізнані в
питаннях правової охорони інтелектуальної власності. Адекватна охорона об’єктів
ІВ дозволяє компаніям одержувати вигоду від своєї інноваційної та творчої
діяльності, що заохочує їх і сприяє фінансуванню подальших новацій, – зазначив
Віктор Фурса.
Доповідь Марини Гришкової,
спеціаліста I категорії відділу регулювання економічних відносин Державного
підприємства "Український інститут промислової власності", була
присвячена досвіду роботи фінського міжнародного інноваційного центру у
формуванні інноваційно орієнтованої економіки, ролі вищих навчальних закладів у
цьому процесі та відповідної державної політики.
– Серед головних елементів інноваційної моделі можемо виділити такі: система
продукування наукових знань та інновацій; система освіти; система
комерціалізації наукових знань та інновацій; система використання інновацій;
система управління та регулювання інноваційного розвитку економіки. Кожен з цих
елементів відіграє свою роль у функціонуванні єдиного цілісного механізму, про
що свідчить діяльність Республіки Фінляндія на міжнародному ринку інновацій, –
зауважила доповідачка.
