На сьогодні сфера авторського права і суміжних прав потребує вдосконалення з
урахуванням норм європейського законодавства відповідно до вимог Закону України
"Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до
законодавства Європейського Союзу".
Європейське законодавство у сфері авторського права і суміжних прав базується
на низці Директив Європейського Союзу, певні положення яких необхідно врахувати
під час внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні
права".
З розвитком інформаційних технологій у світі та, зокрема, в Україні відповідні
положення законодавства втратили актуальність і потребують удосконалення з
урахуванням сучасних реалій розвитку суспільства та пов’язаних з глобалізацією
відносин, наслідком яких стало транскордонне використання об’єктів авторського
права і суміжних прав.
У зв’язку з цим народними депутатами Луцьким М.Г., Самойлик К.С., Зарубінським
О.О. було розроблено проект Закону України про внесення змін до деяких
законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав №
6523 (далі – законопроект), який у лютому цього року був прийнятий у першому
читанні Верховною Радою України.
На сьогодні в засобах масової інформації з’явилася інформація про те, що в
зазначеному проекті Закону "запроваджується новий податок на електронні
носії інформації", а саме: флеш-картки, диски для лазерних систем
зчитування тощо, за допомогою яких можна здійснити відтворення примірників
творів репрографічним способом. Така інформація є помилковою з таких причин.
По-перше, відповідно до статті 6 Податкового кодексу України податком є
обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з
платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статті 8, 9 цього Кодексу встановлюють загальнодержавні й місцеві податки та
збори, до яких не належить винагорода за використання об’єктів авторського
права і суміжних прав.
Відтак сплата винагороди у формі відрахувань (відсотків) не має відношення до
сфери дії Податкового кодексу України, оскільки не належить до податків,
передбачених цим Кодексом, та не є платежем до відповідного бюджету.
Отримання винагороди авторами, виконавцями, виробниками фонограм (відеограм) за
будь-яке використання творів (виконань, фонограм) регулюється Цивільним
кодексом України та Законом України "Про авторське право і суміжні права".
По-друге, флеш-картки, диски для лазерних систем зчитування, принтери не можуть
використовуватися для відтворення творів репрографічним способом, оскільки
законодавство передбачає репрографічне відтворення твору як факсимільне
відтворення письмового або графічного твору шляхом фотокопіювання або іншими
подібними способами, крім запису в електронній, у тому числі цифровій, оптичній
формі, яку зчитує комп’ютер.
Відбулося змішання різних між собою норм законодавства щодо видів використання
об’єктів авторського права і суміжних прав, а саме:
відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань,
зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора
(авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм
винагороди;
відтворення примірників творів репрографічним способом.
З метою усунення непорозумінь, які виникли у зв’язку з поширенням помилкової
інформації, надаються роз’яснення стосовно вищеназваних видів використання.
Нормативні положення щодо здійснення відрахувань виробниками та імпортерами
обладнання й матеріальних носіїв (флеш-картки, диски для лазерних систем
зчитування тощо) передбачені в чинній редакції Закону України "Про
авторське право і суміжні права" (далі – Закон).
Так відповідно до частини другої статті 25 твори й виконання, зафіксовані у
фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх
примірники допускається відтворювати в домашніх умовах виключно в особистих
цілях або для кола сім'ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників
фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливості
виплати винагороди в цьому випадку визначені статтею 42 цього Закону.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 42 Закону допускається відтворення
в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих
у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів),
виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди.
Виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають
авторське право і (або) суміжні права, здійснюється у формі відрахувань
(відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та
(або) імпортерами обладнання й матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна
здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів,
зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім таких:
а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для
використання в домашніх умовах;
б) обладнання та матеріальних носіїв, які експортуються за митну територію
України;
в) обладнання й матеріальних носіїв, які ввозяться фізичною особою на митну
територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.
Розміри відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або)
імпортерами обладнання й матеріальних носіїв, визначені постановою Кабінету
Міністрів України від 27 червня 2003 року № 992 "Про розмір відрахувань
виробниками та імпортерами обладнання й матеріальних носіїв, із застосуванням
яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань,
зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах".
Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв
перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління.
Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є
на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації
укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери
перераховують ці кошти уповноваженій організації під час увезення товару на
митну територію України, а виробники – у кінці кожного місяця після реалізації
обладнання та матеріальних носіїв.
Відтворення примірників творів репрографічним способом відповідно до частини
першої статті 25 Закону здійснюється на підставі дозволу автора (чи іншої
особи, яка має авторське право) і з виплатою авторської винагороди. При цьому
необхідно зазначити, що чинна редакція Закону не містить положень про механізми
отримання дозволу на вказаний вид використання та способи виплати винагороди. У
зв’язку з цим у законопроекті й уведені норми, які регулюють репрографічне
відтворення примірників творів.
Питання відтворення творів і виконань у домашніх умовах на електронних носіях
інформації та відтворення примірників творів репрографічним способом є
надзвичайно актуальними для становлення системи авторського права і суміжних
прав в Україні, приведення її у відповідність до міжнародних норм, адаптації до
норм Європейського Союзу. У зв’язку з цим, дуже важливим є розуміння з боку
імпортерів і виробників "обладнання та чистих носіїв" необхідності
сплати вказаних відрахувань, які є одним з вагомих джерел існування творчої
еліти всього світу.
Вищезгадані законодавчі положення та відповідні положення зазначеного вище
законопроекту ґрунтуються на відповідних міжнародних актах, які згідно зі
статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Така сама норма закладена й у статті 5 Закону.
Так Україна є членом Бернської конвенції про охорону літературних і художніх
творів (далі – Бернська конвенція) згідно із Законом України "Про
приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх
творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979
року)" від 31 травня 1995 року, Договору Всесвітньої організації
інтелектуальної власності про авторське право (далі – ДАП) згідно із Законом
України "Про приєднання України до Договору Всесвітньої організації
інтелектуальної власності про авторське право" від 20 вересня 2001 року та
Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і
фонограми (далі – ДВФ) згідно із Законом України "Про приєднання України
до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і
фонограми" від 20 вересня 2001 року. Тобто всі перелічені міжнародні акти
є частиною національного законодавства.
Згідно із статтею 9 Бернської конвенції автори літературних і художніх творів
користуються виключним правом дозволяти відтворення цих творів будь-яким чином
і в будь-якій формі.
Пункт 4 статті 1 ДАП закріплює дотримання країнами, які приєдналися до нього,
усіх положень Бернської конвенції, зокрема й положень статті 9.
У статтях 7 та 11 ДВФ зазначається, що виконавці та виробники фонограм
користуються виключним правом дозволяти пряме або непряме відтворення своїх
виконань, записаних на фонограми, будь-яким способом і в будь-якій формі.
Водночас згідно з частиною другою статті 9 Бернської конвенції та частиною
другою статті 16 ДВФ з виключного права на надання дозволу можливо робити
винятки в певних особливих випадках, які не завдають шкоди нормальному
використанню твору, виконання або фонограми та необґрунтованим способом не
обмежують законних інтересів автора, виконавця або виробника фонограми. Тобто
національне законодавство може передбачити деякі винятки використання об’єктів
авторського права і суміжних прав без дозволу суб’єкта авторського права і
суміжних прав, але за умови обов’язкової виплати винагороди.
Також механізм справедливої компенсації був закріплений у Директиві
Європейського Парламенту та Ради № 2001/29/ ЄС від 22 травня 2001 року
"Про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав у
інформаційному суспільстві".
Відповідно до статті 5 вищезгаданої Директиви відтворення на будь-якому носії,
виконане фізичною особою для приватного користування та для мети, яка не є
безпосередньо чи опосередковано комерційною, повинне здійснюватися тільки за
умови, що суб’єкти прав отримують справедливу компенсацію за відтворення.
Також у зазначеній статті зазначається, що країни-учасниці можуть, зокрема,
виключати та обмежувати відтворення прав стосовно репрографії: у разі
відтворення на папері чи іншому подібному засобі, зробленому з використанням
будь-якої фототехніки чи в будь-який інший спосіб зі схожими ефектами, за
винятком музичних зразків, слід забезпечити отримання справедливої компенсації
власникам права.
Механізм виплати відрахувань виробниками та імпортерами обладнання й
матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити
відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах
або здійснити відтворення творів репрографічним способом, закріплений
міжнародними конвенціями, був створений у зв’язку з технічним прогресом,
розвитком інформаційних технологій, що зробило неможливим надання дозволів
авторами, виконавцями та виробниками фонограм на кожне відтворення їх об’єктів
авторського права та (або) суміжних прав і використання їх законного права.
Залишається відкритим питання – за що сплачує виробник або імпортер,
безпосередньо не використовуючи об’єкти авторського права і суміжних прав?
Дійсно, виробник та імпортер не мають ніякого відношення до відтворення творів
репрографічним способом або відтворення творів і виконань у домашніх умовах.
Використовують обладнання та чисті носії для такого відтворення фізичні особи.
Однак, як зазначалося вище, кожна особа не може отримати дозвіл на використання
безпосередньо від суб’єктів авторського права і суміжних прав. Тому в ціну
кожної одиниці обладнання та чистого носія повинні бути включені відрахування,
які належать до витрат суб’єкта господарської діяльності. Тобто виробник та
імпортер включають до ціни обладнання та чистих носіїв відрахування для виплати
їх у подальшому через уповноважену організацію колективного управління авторам,
виконавцям, виробникам фонограм (відеограм).
Отже, будь-яка особа, яка придбала матеріальні носії або обладнання, виплачує
винагороду, оскільки така винагорода вже включена в ціну цих носіїв та
обладнання. У результаті законодавча норма щодо використання об’єктів
авторського права і суміжних прав без дозволу, але з виплатою винагороди
витримана. Єдине, що треба зробити імпортерам та виробникам, – укласти угоду з
уповноваженою організацією колективного управління й здійснювати відрахування.
Механізм справедливої компенсації суб’єктам авторського права і суміжних прав
за відтворення їх творів репрографічним способом або за відтворення їх творів у
особистих цілях упроваджений у багатьох країнах світу, у тому числі в країнах
Європейського Союзу.
Так уперше механізм справедливої компенсації за відтворення в особистих цілях
був упроваджений в Німеччині в 1965 році (за репрографічне відтворення – у 1985
році), потім в Австрії в 1980 році (репрографія – у 1996 році), в Угорщині – у
1982 році (репрографія – у 2000 році), а згодом – у Бельгії, Швейцарії,
Нігерії, Іспанії тощо. Зараз він є всесвітньо визнаним механізмом для надання
справедливої винагороди авторам, виконавцям, виробникам фонограм і (або)
відеограм.
Таким чином, механізм здійснення відрахувань виробниками та імпортерами
обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах
можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і
(або) відеограмах, закріплений у чинній редакції Закону, діє з 2003 року та не
запроваджує ніяких нових платежів, які б не були врегульовані на міжнародному
рівні.
Принцип справедливої компенсації за відтворення творів репрографічним способом,
який передбачено в законопроекті, запроваджено на виконання Україною її
міжнародних зобов’язань та на виконання вимог Закону України "Про
Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства
Європейського Союзу".
Враховуючи викладене, слід зазначити, що Україна має прикласти максимум зусиль
для вдалого вирішення питань сплати імпортерами та виробниками обладнання й
матеріальних носіїв відрахувань, що, у свою чергу, дозволить підняти на високий
рівень національну культуру, забезпечити належні виплати винагороди авторам,
виконавцям, виробникам фонограм, відеограм. І розуміння цього питання з боку
всіх учасників процесу дозволить досягнути високих результатів у захисті
творчої еліти країн, сприятиме подальшому вдосконаленню системи авторського
права і суміжних прав та стане вагомим елементом у боротьбі з порушеннями в цій
сфері.
Додатково звертаємо увагу, що високий рівень порушень у сфері авторського права
і суміжних прав відзначається у Звіті Міжнародного альянсу інтелектуальної
власності (МАІВ) 2010 року в рамках "Списку 301" щодо правової
охорони та захисту авторського права в Україні, зокрема, звертається увага на
неефективність прикордонного контролю щодо зупинення митними органами імпорту
обладнання та матеріальних носіїв без сплати встановлених законодавством відрахувань,
а також вказується на відсутність правових зобов’язань для збору та надання
інформації уповноваженим організаціям колективного управління про імпортоване
обладнання й матеріальні носії.
Треба зазначити, що саме МАІВ впливає на формування позиції Уряду США щодо
статусу країн у рамках "Списку 301". Так у вищезгаданому звіті МАІВ
запропонував Уряду США внести Україну до Пріоритетного переліку країн, які
потребують спостереження (Priority Watch List).
Таким чином, невиконання Україною рекомендацій МАІВ призведе до переведення
України з Переліку країн, які потребують спостереження (Sepcial 301 Watch List)
до Пріоритетного переліку країн, які потребують спостереження (Priority Watch
List), та спричинить застосування до певних галузей вітчизняної промисловості
торгових економічних санкцій згідно з параграфом 301 Закону США "Про
торгівлю" 1974 року.
Підводячи підсумок, зазначимо, що "Америку Україна не відкриває», норми
існуючого законодавства та норми, передбачені законопроектом № 6523,
запроваджуються у світі досить ефективно, починаючи з 1965 року.
Тому незрозумілими та юридично безграмотними є висловлення про уведення
відрахувань за використання об’єктів авторського права і суміжних прав у
домашніх умовах та репрографічним способом як нового податку. Автори цих
висловлень дуже хвилюються "про народ", не розуміючи, що відсутність
законодавчо закріплених положень стосовно зазначених відрахувань стане вагомою
причиною для застосування до України економічних санкцій з боку США. От тоді не
лише хвилюватиметься, а й страждатиме вся країна!
